Роздільнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 Роздільнянської районної ради Одеської області





Погода

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання


Новини


7 жовт. 2018
Вдячні за вдячність…
Саме сьогодні, у професійне свято - День учителя, ми хочемо висловити вдячність…нашим учням. Дорослим учням, які і є «результатом» нашої вчительської праці, які і самі вже є сьогодні своєрідними вчителями для інших на власних життєвих дорогах.

25 вер. 2018
Перегляд музейної експозиції "100 років боротьби. Українська революція"
25 вересня учні 11 класу нашої школи разом з вчителем історії Просянюком А. О. завітали до Роздільнянського районного народного історико-краєзнавчого музею.

21 вер. 2018
Наша перемога
У п'ятницю, 21 вересня, напередодні святкування Дня народження Роздільної, міська рада проводила "Старти надій" для учнів 4-х класів міських шкіл.

21 вер. 2018
Голуб мира
У нашій школі стало вже доброю традицією брати участь в акції "Голуб миру".

1 вер. 2018
Перші уроки
Перші кроки в новому навчальному році розпочинаються традиційно з проведення Перших уроків.

28 серп. 2018
Рейтинг шкіл Одеської області 2018 року
Інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua» складено рейтинг загальноосвітніх шкіл Одеської області, що посіли найвищі місця у рейтингу шкіл України за підсумками ЗНО 2018 року.

Всі новини

Семінари, конференції, педради

 

                                                Методичний семінар для вчителів Роздільнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3                                                                                                    «Думати треба запитувати АБО  як  розвивати  критичне  мислення?»                                                       Частина І. Структура уроку

 

 

 

МЕТОДИЧНИЙ СЕМІНАР

для вчителів Роздільнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3

«Думати    треба   запитувати АБО  як розвивати критичне       мислення? Частина І. Структура уроку»

Дайте людині рибу –

і вона буде сита цілий день;

навчіть людину ловити рибу –

і вона буде сита все життя

Японське прислів'я

Мета: надати базові знання щодо структури уроку критичного мислення, активізувати діяльність вчителів щодо використання форм і методів формування критичного мислення учнів на уроках різних циклів, навчитися практично застосовувати різні типи запитань.
Організатор: заступник директора з НВР Ільюх А.С.

Учасники: вчителі Роздільнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3.

Дата проведення: 27.10.2017

Програма семінару

Вступ. Введення в семінар.

Блок 1. Що таке мислення взагалі і що таке критичне мислення: розуміння цього дозволить вам по-новому подивитися на можливості уроку, спрямовувати навчання саме на розвиток мислення вищого рівня.

Блок 2. Структура уроку з розвитку критичного мислення: ви побачите взаємозв’язок частин уроку та визначите їхні завдання й отримаєте власний досвід участі в такому уроці.

Блок 3. Запитання як інструмент розвитку критичного мислення: типи, види й методика застосувань запитань на уроках з розвитку КМ.

Всту

Реалії сьогоднішнього дня вимагають нових підходів до організації навчального процесу в школі, зокрема проведення уроку. Як побудувати сучасний урок?  Як зробити так, щоб урок не тільки озброював учнів знаннями та вміннями, а й викликав би у дітей щирий інтерес, природню зацікавленість, формував би їхню творчу свідомість?  Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й у Концепції нової української школи.

Та з чого починати? Як навчати дітей розрізняти факт і суб”єктивне бачення, не піддаватися на маніпуляції?

Наша відповідь – використовувати методи розвитку критичного мислення під час уроків. Тому тема нашого сьогоднішнього семінару : «Думати    треба   запитувати АБО як розвивати критичне   мислення? Частина І. Структура уроку»

Наприкінці семінару ми визначимо, де і який треба поставити розділовий знак у фразі: «Думати треба запитувати»

Блок 1. Що таке мислення взагалі і що таке критичне мислення?

Що ж таке мислення взагалі і що таке критичне мислення? 

(Робота зі слайдами 5-7)

Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.

З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

·         аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;

·         бачити проблеми, ставити запитання;

·         висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;

·         робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати, а далі – вдосконалювати їх, тренувати, як, наприклад, тренують м’язи спортсмени чи техніку гри – музиканти. І саме школа є ідеальним середовищем для цього.

Блок 2. Структура уроку з розвитку критичного мислення

То який він – урок з розвитку критичного мислення?

Які вимоги до планування такого уроку? ( Слайд 10)

Технологія проведення уроку з розвитку критичного мислення залежить від його предметного наповнення і дидактичних завдань, від типу уроку (це набуття нових знань чи формування умінь), від власне навчального предмету. Та загалом такий урок традиційно складається з трьох основних частин: вступної, основної та підсумкової.  (Слайд 11)

Пропонуємо детальніше ознайомитися зі структурою уроку з розвитку критичного мислення.

Виклик, або Вступна частина уроку (Слайди 12-18)

Вступна частина уроку, яку ще називають “викликом” триває зазвичай перші 5–7 хвилин. За цей час слід актуалізувати опорні знання – “дістати” їх з довготривалої пам’яті учнів. Саме слово підказує, що необхідно “зробити щось актуальним, потрібним” на час саме цього уроку. Опорними такі знання учнів є тому, що саме на них, як на фундаменті, опорі, будуються наступні знання.

Наше мислення є асоціативним: з психологічної точки зору міцнішими та осмисленішими є ті знання, які ми отримуємо в контексті вже відомого, засвоєного. І навпаки – інформація швидко втрачається, якщо її запропонувати без контексту або без зв’язку з уже наявними знаннями.

Звернення до вже засвоєного матеріалу підвищує увагу учнів до теми, проблеми, пробуджує їхню зацікавленість, а отже, виконує мотиваційну функцію. Її важливість не піддається сумніву. Напевно, кожен учитель чув від учнів: “Навіщо мені потрібно вчити вашу… (назва навчального предмету)?”. Тож на власному досвіді знає, що їм украй важливо усвідомлювати потрібність, персональну значущість того, чого можна навчитись на уроці.

Отже, під час вступної частини уроку вчитель має пропонувати учням методи й завдання, які дають їм змогу:

1) освіжити наявні знання, уявлення, уміння, пов’язані з темою уроку;
2) провести “інвентаризацію” цих знань і уявлень, виявити прогалини;
3) зосередити увагу на новій темі;
4) створити контекст для сприйняття нових ідей;
5) сформувати позитивне ставлення, зацікавленість у процесі навчання.

ПОРАДА: Під час уроку з розвитку критичного мислення доцільно, аби вчитель надавав слово учням, а сам говорив якомога менше. Він має бути провідником, стимулювати учнів до роздумів, уважно вислуховувати їхні міркування.

Під час вступної частини уроку учні мають опанувати декілька важливих способів пізнавальної діяльності або вдосконалити наявні вміння. Процес активного згадування того, що вони знають з опрацьовуваної теми, змушує їх аналізувати власні знання та уявлення. Це дає змогу визначити рівень цих знань і долучити до них нові.

Для того аби розв’язати це завдання, учитель має ставити навідні запитання, а також використовувати такі методи як кластер, асоціативний кущ, мозковий штурм тощо.

Приклади завдань для уроку з розвитку критичного мислення

Завдання 1. Тема уроку з предмету “Я у світі” у 4-му класі – “Як зберігати природні багатства разом”. Учитель пропонує учням пригадати, які вони знають природні багатства і складає разом з учнями на дошці кластер.

Завдання 2. Під час уроку математики в 6-му класі вивчають тему “Зведення подібних доданків”. Учні мають назвати, яких вмінь вони вже набули для роботи з математичними виразами, і заповнити разом з учителем першу і другу колонки таблиці “Знаємо – Хочемо дізнатись – Дізнались”.

Завдання 3.  У 10-му класі на уроці хімії “Карбон і силіцій, їх місце в періодичній системі хімічних елементів Менделєєва” вчитель пропонує учням, працюючи в парах, сформулювати 2–3 відкриті запитання щодо змісту Періодичної системи Д. Менделєєва. Запитання мають починатися словами: “У чому полягає…? Які…? Який…? Яка…? Як пов’язані…? Про що говорить…? Що означає…? Як змінюються…?”.

Завдання 4. В 11-му класі на “Історії України” учні вивчають тему “Перебудова у Радянському Союзі та Україні”. Учитель запрошує учнів висловитися, які асоціації в них викликає слово “перебудова”. Названі слова-асоціації він записує на дошці й просить учнів поміркувати над ними. Далі ставить учням запитання:

·         З якими складнощами може зіткнутися людина, яка вирішила щось перебудувати?

·         Чому інколи кажуть, що легше побудувати новий дім, аніж перебудувати старий?

·         Що слід було перебудовувати в СРСР та Україні в середині 80-х років?

Вступна частини уроку з розвитку критичного мислення завершується тим, що учитель озвучує нову тему і результати, яких слід досягнути, та стимулює учнів до усвідомлення їхніх власних цілей навчання.

Осмислення, або основна частина уроку (Слайди 19 -22)

Основна частина уроку триває до 30 хвилин. За цей час учитель організовує активну діяльність учнів, зокрема спонукає їх досліджувати, осмислювати матеріал, відповідати на раніше поставлені запитання, ставити свої і шукати на них відповіді тощо.

Головне завдання учнів — “конструювати” знання і навички, формувати власне ставлення до теми. Для цього вони за допомогою вчителя:

— порівнюють свої очікування з тим, що їм реально пропонують вивчити;
— ставлять запитання щодо нового навчального матеріалу;
— експериментують, пробують застосувати новий матеріал на практиці за допомогою наявних у них уявлень, знань, умінь незалежно від того, чи є вони достатніми;
— аналізують отриманий досвід;
— переглядають свої очікування й висловлюють нові;
— виявляють головне, осмислюють теоретичні ідеї, концепції;
— відстежують хід власних думок;
— роблять висновки щодо змісту матеріалу;
— пов’язують зміст уроку з особистим досвідом;
— відпрацьовують уміння і стратегії мислення.

У чому сила такого стилю викладання? Коли учень долучається до сприйняття нової інформації під час читання тексту, перегляду фільму, прослуховування лекції вчителя, він навчається відстежувати своє розуміння нового й не ігнорувати прогалини в ньому. При цьому доцільно, аби він записував те, що не зрозумів, аби з’ясувати в майбутньому. Подальше відпрацювання й закріплення учнем нових знань відбувається за допомогою різноманітних методів і прийомів організації активної самостійної роботи.

Обов’язкові елементи розвитку критичного мислення в учнів – індивідуальний пошук та обмін ідеями в групах чи загальному колі. Дуже важливою є послідовність цих елементів – пошук має неодмінно передувати обміну думками.

Ефективними методами під час основної частини уроку є:

·         читання (запитання, узагальнення) в парах;

·         читання з визначенням опорних слів;

·         читання з маркуванням;

·         “тонкі” і “товсті” запитання тощо.

ПРИКЛАД

Завдання 1. Під час вивчення фрагмента твору “Пригоди Тома Сойєра” на уроці з літературного читання в 4-му класі можна використати такі методи:

а) читання в парах (запитання в парах) – для роботи з біографічними відомостями про Марка Твена;

б) передбачення з опорними словами – під час читання уривку з твору “Чудовий маляр”.

Завдання 2. Під час уже названого уроку з історії України в 11-му класі “Перебудова у Радянському Союзі та Україні” вчитель пропонує учням визначити, за якими лініями можна порівняти політику перебудови Михайла Горбачова і реформаторські дії Микити Хрущова під час “відлиги”. Орієнтовні відповіді учнів: мета і завдання політики, основні напрями реформ в економічній, політичній і соціальній сферах, результати реформ тощо. Фіксувати ці відповіді учні можуть у порівняльній таблиці. Така робота є основою для подальшого дослідження проблеми.

 

 

 

Рефлексія, або підбиття підсумків (Слайди 23 – 26)

Третій етап уроку – найважливіший для розвитку критичного мислення в учнів, бо його основними завданнями є узагальнення, систематизація (але не відтворення!) вивченого й рефлексія щодо процесу і результатів навчальної діяльності. Необхідно, аби учні подумали про те, що вони дізналися, чого навчилися, запитали себе, що це для них означає, як це змінює їхнє бачення і як вони можуть це використовувати.

Зазвичай підбиття підсумків триває до 10 хвилин. За цей час учні разом з учителем:

·         узагальнюють та інтерпретують основні ідеї уроку;

·         обмінюються думками та висловлюють особисте ставлення до окремих положень матеріалу чи уроку загалом;

·         оцінюють набуті знання й уміння;

·         ставлять перед собою запитання;

·         планують застосування вивченого.

Під час підбиття підсумків учні удосконалюють важливе уміння – резюмувати інформацію, викладати складні ідеї, передавати почуття й уявлення в кількох словах, співвідносити нову інформацію зі своїми сталими уявленнями, тобто свідомо пов’язувати нове з давно відомим.

Дієвими методами розвитку критичного мислення на цьому етапі уроку є сенкан, “бортовий журнал’, “шкала думок” дискусія, обговорення в загальному колі тощо. Так, наприкінці уроку можна запропонувати учням відповісти на запитання:

1) Чи отримали ви сьогодні новий досвід? Який саме?
2) Що нового ви дізналися на уроці?
3) Про що ви хотіли б дізнатися більше?
4) Які думки, почуття викликала у вас ця робота?

 

ПРИКЛАД

 

Т-таблиця: якщо розділити аркуш навпіл (або зобразити на ньому велику літеру “Т”), то отримаємо умовну таблицю для твердження “за” і “проти”. Зверніть увагу: протилежні доводи щодо одного й того ж твердження бажано писати одне навпроти одного – це дасть змогу побачити, як “змагаються” між собою ці докази.

Завдання 2. На уроці біології в 11-му класі під час вивчення теми “Клонування” вчитель пропонує учням сформулювати свою думку щодо клонування живих організмів і взяти участь у бліц-дискусії, використовуючи метод “ПРЕС”.

Які методи розвитку критичного мислення найдієвіші?

Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо великий. Добирати їх учителю слід з огляду на мету, завдання, зміст уроку. Крім того, слід зважати на особливості цих методів, адже на певних етапах уроку вони є ефективнішими, а отже, доречнішими. Учитель має опонувати якомога більше методів розвитку критичного мислення і бути обізнаним з особливостями їх ефективного застосування. Найпоширеніші методи розвитку критичного мислення подано у схемі.

 

 

Блок 3.  Запитання як інструмент розвитку критичного мислення

Користуючись пірамідою мислення Блума спробуйте побудувати запитання різних типів до дитячої казки «Курочка Ряба» (Робота в групах) (Слайди28,29)

Пам’ятайте: запитання важливіше за відповідь! У сучасному світі набагато легше знайти інформацію, ніж поставити запитання, що допоможуть розв’язати проблему!

Можна орієнтуватися на питального слова ,наприклад:
● Що таке..?
● Що означає..?
● Для чого потрібно..?
● З чого складається..?
● Чому? Що якщо..?
● Що це для тебе..? Як ти ставишся..?

Окрім того, замість стандартних запитань можна використовувати пізнавальні завдання, що починаються з дієслів:
1 – Назви (форму, розмір, колір, героїв і т.д.)
2 – Поясни (розкажи своїми словами, дай власне визначення, уточни, про що йдеться і як це пов’язано з тим, що ти вже знаєш)
3 – Застосуй (наведи приклади використання або покажи застосування)
4 – Проаналізуй (тобто, розкажи, з чого це складається, як зроблено та ін., порівняй предмет або явище з подібними, вкажи спільне та відмінне)
5 – Запропонуй (як можна поєднати це з іншим,як можна поміняти щось і отримати нове: назву, якість, предмет та ін., що буде якщо)
6 – Оціни (тобто, вкажи всі «плюси» й «мінуси», розкажи, як ти до цього ставишся).

Озвучування й аналіз результатів роботи.

Підсумки заняття. Рефлексія.

1. На стільцях лежать аркуші паперу, на яких записано різні думки щодо однієї проблеми: інновації в освіті: 
а) майбутнє освіти за інноваційними методами навчання;
б) майбутнє освіти за розумним поєднанням традиційних  та інноваційних методів навчання .


2. Вам треба вибрати думку, яка відповідає вашим поглядам.
3. Станьте біля обраних вами карток.
4. У крісла сідають представники кожної групи. 
5. Починають дискусію, аргументуючи свої вислови.
6. У порожне крісло може сісти кожен (1 раз по 1 хв), хто хоче підтримати свого представника. 
7. Право голосу мають лише ті, хто сидить у кріслі. (Цей метод можете використати на уроці, коли хочете залучити учнів до дискусії, обміну поглядами, до пошуку відповіді на чітко поставлене запитання).
ЗДНВР:
Наш семінар підходить до завершення. Тому хочемо з'ясувати, чи справдилися очікування кожного учасника семінару.

Вправа «Очікування» 
Учасникам пропонується на стікерах записати, наскільки виправдались їхні очікування;
Ці спікери прикріпити на плакаті на березі Виправданих Надій, при цьому озвучуючи. 
Заключне слово ЗДНВР:
Шановні  колеги!  Не претендуючи  на повне  вирішення поставленої на семінарі проблеми,  ми сьогодні намагалися через зміст теоретичного матеріалу та різноманітні форми роботи ознайомити вас із структурою уроку та  методами критичного мислення.

Давайте повернемось до теми нашого семінару і визначимо, де і який поставити розділовий знак: «Думати треба запитувати» ( Обмін думками)

Кожна людина має свій стиль роботи, так само вчителі. 
Є педагоги, які досконало знають свій предмет, уміють його пояснити, оперують термінами і цифрами, їх цікаво слухати, але вони мало працюють на розвиток учнів, вони, як експерти, тільки передають інформацію. Це вчителі-експерти.
Є вчителі, які використовують блискучі ефекти, яскраві вправи, їх цікаво слухати, приємно спостерігати за їхньою роботою, але такий учитель працює на себе, він демонструє, свої звання та вміння і знову ж мало дбає про розвиток учнів. Це вчителі-зірки. 
А є такі, котрі не тільки вміють передати нові знання і навички учням, а й допомагають самостійно зробити висновки та узагальнення, спираючись на їхній досвід. Це вчителі-фасилітатори.

Справжній сучасний творчий учитель повинен поєднувати у собі риси експерта, зірки і фасилітатора.
Звичайно, для цього треба багато працювати над собою, прагнути до творчості. Це складно.
Нові технології потребують певної зміни всього життя класу, а також багато часу для підготовки як учнів, так і педагога. Починайте з поступового використання цих технологій!   Дорогу здолає тільки той, хто йде!

Семінар розробила і провела заступник директора з НВР Ільюх А.С.